• Cереда – неділя з 9.00 до 18.00
• Обідня перерва з 13.00-14.00
• Вихідні дні: вівторок,четвер
• Завідувач: Теслюк Валентина Віталіївна
•  бібліотека обслуговує до 600 користувачів; в  тому числі до 100 дітей.
• Фонд: до 8000 примірників книг та понад 100 періодичних видань

• надання вільного доступу до Інтернету;
• сканування;
• ксерокопіювання;
• друк документів;
• інші послуги

  У затишних кімнатах нашої бібліотеки Вас  чекають ще непрочитані Вами книги та журнали,найрізноматнітніші інформаційні ресурси у папках  – досьє з актуальних тем, цікаві сторінки історії України та рідного краю, зустрічі з  неповторними людьми яромирської землі, креативні книжкові виставки, майстер – класи.

  

У бібліотечній етносвітлиці зібрані  предмети побуту розкажуть Вам багато корисного та пізнавального, а вишиті одяг та рушники переконають Вас у тому, що навіть у той складний час , попри усі негаразди буденного сільського життя, люди прагнули зробити своє життя красивим.    Чи не найпопулярнішим експонатом світлиці є давні чоботи із дерев’яною підошвою, з якими, до речі, пов’язана дуже гарна історія яромирських закоханих, а згодом подружньої пари Бомок Володимира та Глікери (по – сільському Ладима  та Лікєри). Цим чоботам уже понад 120 років і їхня батьківщина – Америка, штат Філадельфія.

У Інтернет – зоні нашої книгозбірні є 3 комп’ютери, які підключені до всесвітньої мережі і Ви можете безкоштовно освоїти роботу на персональному комп’ютері, отримати інформацію для навчання, поспілкуватись по Skype, відстежити найсвіжіші місцеві (і не тільки!) новини, знайти нових знайомих чи просто провести корисно й цікаво дозвілля.

Також бібліотекар зможе роздрукувати, скопіювати та сканувати потрібний Вам матеріал.     Якщо Ви завітаєте до нашої бібліотеки не самі, а приведете своє чадо – то для нього у нас теж є чим зайнятись: почитати книжечку, завести нове знайомство з молодшими читачами, пограти з ними у шашки й шахи, можна малювати чи розмальовувати у книжках – розмальовках, переглянути цікаві тематичні полички у кімнаті дитячої книги, взяти участь у бібліотечному заході…

Сільський приватний музей старожитностей  (с.Велика Яромирка, вулиця Мічуріна, 25)

Музей збудований пенсіонером Лесько Серафимом Олексійовичем у 2013 році.У цьому незвичайному будиночку майстер на всі руки та оціновувач старожитностей зібрав безліч цікавинок, за якими можна дізнатися про давню історію села та його околиць, радянський та сучасний періоди. «Усі мої музейні експонати, можливо, для когось не мають якоїсь великої історичної цінності, – зізнається пан Лесько. – Однак, за ними можна прочитати історію нашого села». Незвичайність музею і в тому, що підлога його із пляшок.    Неодмінно завітайте до музею! Він не залишить Вашу душу байдужою.

Федорова криниця  (знаходиться  на вулиці Федорова)

   Федорова криниця – місце для проведення релігійного обряду «Водохреща». Криниця є досить давньою. Її чистою водою місцеві жителі користувались ще на початку ХІХ століття. Слуги пана Садовського, який був  власником земель, напували там коней , а у спеціально облаштованому місці купались гуси… Донедавна  жителі села Мала Яромирка використовували її воду для прання, адже там не одне десятиліття була облаштована прачка ( спеціальні каміння, на яких праником били прання, а потім полоскали його джерельною водою)

Обеліск загиблим воїнам (знаходиться на центральній площі села)

Обеліск загиблим воїнам – місце поклоніння світлій пам’яті загиблим воїнам у Другій світовій  війні. Тут також знаходяться останки 2 радянських воїнів та 1 партизана. Перепоховані вони із с.Завадинці.   На могильній плиті викарбувані імена загиблих героїв.

Залишки маєтку панів Садовських ( знаходиться у парку на вулиці Дружби народів)

    До початку Української революції 1917 року у цьому маєтку проживали пани Садовські. Біля будівлі розташовувався парк , у якому росли не тільки дерева, а й найрізноманітніші квіти. Квіти були скрізь: на клумбах, підвіконнях та у мурованій чаші( яка, доречі, збереглась і досі).

Не дожили до сьогоднішнього дня 3 розлогі каштани, які росли із 1 кореня. Вони попадали від сильних вітрів у 2010 – 2011 роках. За легендою, під ними господарі маєтку заховали глечики із золотом, коли почались  селянські повстання. Покинувши у 1917 році свої володіння, господарі так і не повернулись, а легенда живе  серед людей і досі, хоч від каштанів залишився виямок, зарослий травою.Ми продовжуємо шукати небайдужих людей, які люблять своє село і свою культуру. Ми з вдячністю приймемо ваші дарунки донисемо до майбутніх поколінь, старовинні речі, фотографії, будь-яку інформацію з історії нашого рідного краю і його жителів .

QR – код бібліотеки.